Латинська назва: Rosmarinus Officinalis
Використовувана частина рослини: квітучі верхівки
Походження: Туніс
Метод екстракції: парова дистиляція

Ефірну олію розмарину отримують шляхом парової дистиляції квітів, стебел і листя рослини. Згідно з Британською фармакопеєю, олія, дистильована з квітучих верхівок, вважається якіснішою, ніж та, що отримується зі стебел і листя, з яких, як зазначається, виробляється майже вся комерційна олія. Аромат ефірної олії розмарину є деревно-трав’янистим, і в ароматерапії вона використовується для освіження та стимуляції розуму.

Ця олія є ефективною у комплексному догляді при ранах і опіках, а також допомагає при застуді, грипі, хронічній втомі, розладах травлення, головних болях, астмі, бронхіті, подагрі, ревматизмі, проблемах із печінкою та жовчним міхуром, затримці рідини й порушеннях кровообігу. Для масажу олію розмарину часто змішують з однією або кількома базовими оліями, наприклад, мигдальною, абрикосових кісточок або фундука. Вона надзвичайно корисна для волосся, оскільки стимулює мікроциркуляцію в шкірі голови та активізує ріст волосся. Ніколи не використовуйте цю олію внутрішньо та уникайте її застосування під час вагітності, а також якщо ви страждаєте на високий артеріальний тиск або епілепсію.