Олію гвоздики можна застосовувати для загоєння або заспокоєння шкіри при акне, синцях, порізах, опіках та виразках на ногах, а також як знеболювальний засіб при ревматизмі та артриті. Вважається, що вона також корисна для травної системи, оскільки допомагає при блюванні, діареї, метеоризмі, спазмах і паразитах. Вона вважається цінною для полегшення таких проблем із дихальними шляхами, як бронхіт, астма та туберкульоз. В ароматерапії ця ефірна олія стимулює розумову діяльність і діє як афродизіак. Вона усуває розумове виснаження й втому, а також допомагає заснути при безсонні.

Гвоздика широко використовувалася в стародавніх Індії та Китаї. Вважається, що в давньокитайській медицині гвоздику застосовували для лікування розладів шлунка, діареї, грижі, мікозу стоп та інших грибкових інфекцій. З давніх-давен у цих країнах її використовували для лікування виразок у ротовій порожнині, зубного болю, а також як освіжувач подиху. Вона була однією з перших прянощів, якою почали торгувати. Кажуть, що арабські купці завезли гвоздику до Європи ще за часів Римської імперії.