Ефірну олію гвоздики використовують для загоєння або заспокоєння акне, синців, порізів і опіків, виразок на ногах, а також як знеболювальний засіб при ревматизмі та артриті. Вважається, що вона також корисна для травної системи, допомагаючи при блюванні, діареї, метеоризмі, спазмах і паразитах. Олія гвоздики цінується за здатність полегшувати респіраторні проблеми, такі як бронхіт, астма та туберкульоз. В ароматерапії ця ефірна олія стимулює розум і діє як афродизіак, допомагає зняти розумове виснаження та втому, а також сприяє засинанню у людей, які страждають на безсоння.

Гвоздику широко використовували в Стародавній Індії та Китаї. Вважається, що в давньокитайській медицині гвоздику застосовували для лікування розладів травлення, діареї, грижі, «стопи атлета» та грибкових інфекцій. У цих країнах з давніх часів її використовували для лікування виразок у ротовій порожнині, зубного болю та як засіб для освіження подиху. Гвоздика була однією з перших спецій, якими почали торгувати, і, як вважається, арабські купці завезли її до Європи в період Римської імперії.