Латинська назва: Mentha Piperita
Частина рослини: квітуча трава
Походження: Індія
Метод екстракції: парова дистиляція

Ефірну олію м’яти перцевої традиційно застосовують при таких станах, як астма, коліки, підвищена температура, метеоризм, головний біль, нудота, закладеність грудної клітки та запаморочення. Вважається, що завдяки вмісту ментолу вона добре допомагає при розумовій втомі та пригніченості, освіжає й стимулює.

Її використовують у засобах для догляду за шкірою — зокрема в лосьйонах для полегшення сонячних опіків, свербежу чи запалення. У складі ополіскувачів для рота м’ятна олія може сприяти свіжості подиху та підтримці здоров’я ясен. При використанні в аромалампі вона не лише створює терапевтичний ефект, а й допомагає відлякувати комах, зокрема комарів.

М’ята перцева походить із Середземноморського регіону, однак сьогодні її вирощують у багатьох країнах Європи, Америки та Азії. Історичні дані свідчать, що м’яту використовували ще в давньому Єгипті, Греції, Римі, Китаї та Японії. Згідно з грецьким міфом, німфу Менту ревнива Персефона перетворила на рослину м’яти. Пліній згадував, що м’ятою прикрашали голови греків і римлян під час бенкетів. У Великій Британії її застосовують у лікувальних цілях уже кілька століть.

Наші ефірні олії не призначені для внутрішнього застосування.